Петиція Генеральному прокурору України від 13.05.2011

Довожу до Вашого відому, що на півострові Парус (кол. Обірки) Канівського водосховища, на території підпорядкованій Головурівській сільській раді, Бориспільського району Київської області, виникла Автономна Республіка Парус. Це сталося внаслідок примусового відокремлення декількох сотень громадян України, власників ділянок у СТ «Парус», а враховуючи їх родичів, друзів та знайомих, інших мешканців Бориспільського району, загалом може і тисяч людей, від держави Україна, у частині загальнодержавної власності – річки Дніпро, шляхом безвідповідальної, перед нинішнім та наступним поколінням, передачі у приватну власність невідомим особам, під перепродаж та забудову, прибережних природоохоронних смуг, визначених та винесених в натуру, відповідно до законів України, ще в минулому столітті, при встановлені меж СТ «Парус».

Як повідомила Бориспільська міжрайонна прокуратура (вих. лист № 1128 від11.02.11. на мою заяву від 09.02.2011), роздача земель водного фонду України відбувається на підставі рішень Головурівської сільської ради № 373-14-V від 12.07.07 та №1679 від 03.12.09. Порушень Бориспільська міжрайонна прокуратура не виявила.

Київська обласна прокуратура (вих. лист № 05/3-1144 від 15.03.11, на мою скаргу від 02.03.11) з’ясувала, що вищезазначені рішення були прийняті на підставі рішення Київської обласної ради № 183, якою, ще нібито 27.05.04, було прийнято секретний план збільшення площі с. Кийлів до 682,4 га., на підставі таємного проекту захоплення прибережних природоохоронних смуг півострова Парус Канівського водосховища, розробленого ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».
Осіб, яки замовили цей проект, а також умов і підстав його розроблення, Київська обласна прокуратура з’ясувати не спромоглася. Не звертаючи уваги на те, що відповідно до п.4 статті 9 Водного Кодексу України, замовлення подібного проекту повинно було-б відбуватися на підставі рішення Бориспільської районної ради з ініціативи Головурівської сільської ради, а жодного розгляду цього питання, наскільки мені відомо, не відбувалося, Київська обласна прокуратура порушень чомусь не виявила. Нібито Бориспільської районної ради народних депутатів не існує взагалі.

Нещодавно, своїм листом № 2885 від 20.04.11, Бориспільська міжрайонна прокуратура мене повідомила, що проект ліквідації прибережних природоохоронних смуг, розроблений УДПІ «УкрНДІПроцівсільбуд» на підставі рішень Головурівської сільської ради вже погоджено, так би мовити заднім числом, Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі, Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, Державним управлінням охорони навколишнього середовища в Київський області, Північним державним регіональним геологічним підприємством «Північгеологія» Державної геологічної служби.

Звертаю Вашу увагу на те, що вищезазначені плани та узгодження було проведено після початку гідронамивних робіт на території дендропарку «Медведовка». Виявилося, що Головурівська сільська рада, своїм рішенням № 375/18-XXIV нібито ще 09.07. 2004 року, передала частину прибережної захисної смуги навколо СТ «Парус» в оренду під забудову ТІЗ «Затока», з подальшою передачею у власність. Правління СТ «Парус» навіть намагалося самостійно захистити загальнодержавні інтереси і зверталося до Бориспільського міськрайонного суду з позовом про відміну рішень Головурівської сільської ради (справа №2а-400/2008), та марно, провадження у справі було закрито на підставі п1. ч.1 ст. 157 КАС України. ( з листа Бориспільської міжрайонної прокуратури №1338 від 26.02.10 до Атанова В.О.) Цей факт тільки посприяв подальшому розбазарюванню прибережної захисної смуги навколо СТ «Парус» в інших місцях.
Звертаю Вашу увагу на те, що вищезазначені плани та узгодження було проведено після початку дерибану 100-метровой прибережної захисної смуги Бориспільською райдержадміністрацією, яка, ще 04.07.2007, своїм рішенням №1254, незважаючи на повноваження сільської ради щодо розпорядження землями комунальної власності, виділила ділянки на вказаній території восьми громадянам у приватну власність. ( з листа Управління водного господарства у м. Києві та Київської області № 276 від 20.05.10)
Звертаю Вашу увагу на те, що гідронамиві роботи, на вказаній території, як встановила міжрайонна природоохоронна прокуратура Київської області, було проведено без відповідних дозволів, з порушенням ст.. 88, 89 Водного кодексу України, мали очевидний характер, створили загрозу довкіллю та завдали шкоди інтересам держави, про що, 27.03.09, прокуратурою винесено припис до Державної екологічної інспекції в Київський області. (з листа міжрайонної природоохоронної прокуратури Київської області № 916 від 03.04.09 до Голови правління СТ «Парус» Веремія М.М)
Звертаю Вашу увагу на те, що, як повідомив Голові правління СТ «Парус» Веремію М.М. перший заступник Голови державного комітету України з земельних ресурсів Бельчик С.В., за результатами перевірки, здійсненої Управлінням Держкомінспекції Головного управління Держкомзему у Київський області встановлено, що рішення Київської обласної ради від 27.05. 2004 № 183-14-XXIV, про зміну меж села Кийлів, було прийнято всупереч вимог ст.173 та ч.3 ст. 186 Земельного кодексу України, без відповідного проекту землеустрою. (лист 14625/26/10 від 30.07.10)



Але, незважаючи на безліч очевидних порушень законодавства України, якісь люди, під пильним наглядом органів прокуратури, якимось дивним чином усувають порушення, і продовжують розставляти по всьому берегу рекламні плакати з надписом
«ПРОДАМ ДІЛЯНКУ» ( 67) 445 17 77, та інші.
Вочевидь ці люди, маючи доступ до безоплатного отримання найпривабливіших земельних ділянок, мають і відповідні надприбутки від їх продажу, за рахунок яких вони можуть узгоджувати будь які плани та рішення і вигравати справи у судах.

Оскільки громадяни Автономної Республіки Парус практично втратили доступ до водних ресурсів України і пляжних зон, передбачених проектом «Визначення та благоустрій рекреаційних, пляжних та заповідних зон прибережної природоохоронної смуги навколо СТ «Парус» півострова Парус Канівського водосховища» (Додаток 1, об’єкти 3,9) молодь втратила можливість занять спортом у рекреаційній зоні (Додаток 1, об’єкти 4,6,10,11,18,19), риболови-любителі втратили доступ до берегу Дніпра (Додаток 1, об’єкти 13,14,15), люди похилого віку та молоді матері втратили можливість відпочинку у тінистих алеях навколо озера «Медведовка», однойменного дендропарку (Додаток 1, об’єкт 17), туристи втратили можливість відвідати півострів Парус (Додаток 1, об’єкт 16), флора і фауна невеличкого заповідника «Бобровиця» втрачає своє право на існування (Додаток 1, об’єкт 12), а також, враховуючи очевидне, грубе порушення вимог законодавства України, яким передбачено визначення прибережних захисних смуг у розмірі 100 метрів на цій ділянці Канівського водосховища, вимагаю перевірити законність вищезгаданих рішень та планів Київської обласної ради і Головурівської сільської ради та у випадку виявлення порушень законодавства України здійснити заходи прокурорського реагування.

Окрема пропозиція.
Щодо припинення розвитку централізованої корупції в Україні і уникнення імовірного розколу держави на п’ять окремих республік.

Законодавством України, ще з часів початку земельної реформи, передбачено безоплатну передачу громадянам України ділянок з земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації. Звертаю увагу народних депутатів на те, що за останні 20 років, землі державної і комунальної власності сільськогосподарського призначення майже всі розподілено. Залишилися тільки заповідники, паркові і природоохоронні землі лісового та водного фондів. Окрім того, пересічні громадяни, вже років з десять, не тільки отримати ділянку безоплатно не мають можливості, а навіть і Державний акт на право власності до раніше приватизованих чи придбаних ділянок роками отримати не можуть. Майже всі, хто отримує останнім часом земельні ділянки, являються або представниками влади чи силових структур, або підставними особами так званої «земельної мафії», або хабародавцями.
Тому, враховуючи вищезазначене, пропоную внести зміни до законів України, з метою припинення безоплатної передачі земельних ділянок у власність і в довгострокову оренду нібито під особисте селянське господарство. При виникненні суспільної потреби у забезпеченні олігархів ділянками під будівництво особняків, необхідно залишити лише механізм продажу залишків земель державної і комунальної власності на умовах проведення аукціонів. За кошти, отримані від аукціонів, можливо було-б вирішувати соціальні та інші проблеми суспільства.

Такі зміни могли-б зменшити гостроту боротьби за владу окремих осіб, як за засіб для особистого збагачення, призупинити темпи росту прірви у благополуччі між звичайними громадянами і корумпованими високопосадовцями різних гілок влади, що сприяло-б відновленню державності та конституційного ладу України.

П’ятниця, 13-го травня, 2011 року від Різдва Христового